У шкільному коридорі шумно. Галасливі семикласники з усіх боків обступили
невисоку на зріст молоду жінку. Кожен хоче обійняти, притулитись. "Це наша
вчителька. Ми її любимо!"- щебечуть
дітлахи.
Ось уже дванадцять років як Лілія Володимирівна
Мельниченко розпочала свою діяльність учителем української мови і літератури,
зарубіжної літератури. Її педагогічне
кредо (тай життєве) : "Немає того , що не далось би працею". Тому кожен день, працюючи з дітьми, розвиває
в них самостійність, ініціативу, учить бути добрими, чуйними, урок намагається
зробити творчим і неповторним.
Вона - оптиміст. Любить життя в усіх його проявах. Переконана,
що всі питання можна обговорити й спільно знайти вихід із будь-якої складної
ситуації.
Карі сяючі очі, родимка на лівій
щоці й усмішка, що не сходить з обличчя. Кожного вислухає, про щось погомонить
по секрету, обійме, коли треба насварить.
Від неї віє теплом і ласкою, вона вміє зберігати таємниці, її люблять
діти...
Олександра, учениця 7 класу
Олександра, учениця 7 класу
Немає коментарів:
Дописати коментар